СПЕКТРАН

Опис

Суспензія від білого до світло-жовтого кольору.

2

Склад

1 мл препарату містить діючі речовини:

амоксицилін (у формі амоксициліну тригідрату) – 150,0 мг;

бетаметазону дипропіонат (в перерахунку на бетаметазон) – 0,5 мг.

Допоміжні речовини: спирт бензиловий, бутилгідроксианізол, бутилгідроксітолуол, пропіленгліколь дикаприлат/дикапрат.

2

Фармакологічні властивості

ATC vet класифікаційний код QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01RV01- Протимікробні ветеринарні препарати і кортикостероїди.

СПЕКТРАН – комплексний препарат, що має виражену протимікробну та протизапальну дію. Діючими речовинами препарату є антибіотик амоксицилін, та кортикостероїд бетаметазон.

Амоксицилін – це антибіотик широкої бактерицидної дії з групи амінопеніцилінів. Він перешкоджає синтезу клітинної стінки, гальмуючи ферменти транспептидазу та карбоксипептидазу, спричиняє порушення осмотичного балансу, що призводить до загибелі бактерій на етапі їх росту. Препарат активний щодо грампозитивних (Streptococcus spp., Bacillus anthracis, Actinomyces spp., Clostridium spp., Corynebacterium spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes) та грамнегативних (E. coli, Pasteurella spp., Haemophilus spp., Actinobacillus spp., Bordetella bronchiseptica, Fusobacterium spp., Moraxella spp., Proteus mirabilis, Salmonella spp.) мікроорганізмів. Klebsiella spp. та Enterobacter spp., а також Pseudomonas spp. – резистентні до амоксициліну.

Бетаметазон належить до групи синтетичних кортикостероїдів (гормонів кори надниркових залоз), має протизапальну, протисвербіжну, протиалергічну та антипроліферативну дії.

Бетаметазон пригнічує функції лейкоцитів і тканинних макрофагів. Він обмежує міграцію лейкоцитів в область запалення, порушує здатність макрофагів до фагоцитозу, а також до утворення інтерлейкіну-1. Бетаметазон прияє стабілізації лізосомальних мембран, знижуючи тим самим концентрацію протеолітичних ферментів в ділянці запалення. Він зменшує проникність капілярів, обумовлену вивільненням гістаміну, а також пригнічує активність фібробластів і утворення колагену. Бетаметазон забезпечує пролонговану дію препарату.

Після парентерального введення великій рогатій худобі та свиням амоксицилін добре всмоктується з місця введення у кров та швидко, через незначне з’єднання з протеїнами плазми крові (17-20%, у собак – 13%), розподіляється в організмі, в м’язовій тканині, печінці, нирках, травному каналі, підтримуючи терапевтичну концентрацію протягом тривалого часу (48-72 год). Амоксицилін у невеликій кількості проникає в мозок і кісткову рідину, за винятком випадків, коли мозкова оболонка запалена. Максимальна концентрація амоксициліну в плазмі крові досягається через 2-3 години після введення.

Після внутрішньом’язового введення великій рогатій худоби та свиням в дозі 15 мг/кг амоксицилін добре абсорбується за системної біодоступності в діапазоні 60 - 100%. Максимальна концентрації амоксициліну в плазмі крові (1,5 - 4,5 мкг/мл, залежно від виду тварин) спостерігається через 1,5-3 години після парентерального введення. Після повторного застосування амоксициліну через 48 годин фармакокінетичні параметри залишаються стабільними, явища накопичення не спостерігаються. Терапевтичні концентрації амоксициліну в плазмі крові підтримуються протягом більш, ніж 32 години після першої ін’єкції та до 36 годин – після другої ін’єкції.

Амоксицилін метаболізується в печінці до метаболітів (амоксицилінової кислоти і амоксицилін дикетопіперазину). Виводиться з організму переважно з сечею, меншою мірою з молоком і з жовчю.

Бетаметазон є практично нерозчинним з’єднанням і утворює депо в місці ін’єкції, тому він повільно всмоктується і забезпечує усунення симптомів на більш тривалий період. Біодоступність бетаметазону становить приблизно 72 %, період напіввиведення – 5,6 год. Бетаметазон зв’язується з білками плазми крові, переважно з альбумінами, на 64 %. Легко долає плацентарний, гематоенцефалічний та інші гістогематичні бар’єри. Біотрансформується бетаметазон в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму переважно нирками, і лише незначна частина виводиться з жовчю.

2

Показання

Лікування великої рогатої худоби за захворювань травного каналу (ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт), органів дихання (бронхіт, бронхопневмонія, риніт) та сечостатевої системи (метрит, ендометрит, мастит, цистит, уретрит, пієлонефрит), суглобів, шкіри та м’яких тканин (пупкові інфекції, рани, абсцеси, запалення), що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну.

Лікування свиней за захворювань травного каналу (ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт), органів дихання (бронхіт, бронхопневмонія, риніт) та сечостатевої системи (метрит, ендометрит, цистит, уретрит, пієлонефрит мастит, метрит-мастит-агалактія), суглобів, шкіри та м’яких тканин (пупкові інфекції, рани, абсцеси, запалення), лептоспірози, актиномікози, бешиха і паратифи, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну.

Лікування собак і котів за захворювань травного каналу (ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт), органів дихання (бронхіт, бронхопневмонія, риніт) та сечостатевої системи (метрит, ендометрит, мастит, цистит, уретрит, пієлонефрит), суглобів, шкіри та м’яких тканин, післяопераційних, ранових, післяродових, вторинних інфекціях, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну.

2

Дозування

Чому дозу призначає ветеринар: розбір на прикладі

Внутрішньом´язово або підшкірно одноразово у дозах:

велика рогата худоба, свині - 1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла та 0,05 мг бетаметазону на 1 кг маси тіла);

собаки, коти - 0,1 мл препарату на 1 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла та 0,05 мг бетаметазону на 1 кг маси тіла).

За необхідності препарат вводять повторно через 48 годин.

2

Протипоказання

Не застосовувати тваринам з підвищеною чутливістю до амоксициліну, бетаметазону та інших компонентів препарату.

Не застосовувати кролям, мурчакам, хом’якам та іншим дрібним травоїдним тваринам.

Не застосовувати тільним коровам в останній місяць тільності; свиноматкам, собакам та кішкам у першу третину вагітності.

Не застосовувати ослабленим, виснаженим тваринам та тваринам з важкою формою ниркової недостатності.

Не застосовувати одночасно з бактеріостатичними антибіотиками (тетрацикліни, левоміцетин, еритроміцин та ін.).

Не вводити внутрішньовенно.

2

Застереження

Побічна дія

У місцях введення препарату можлива болючість, а також тимчасова припухлість.

В окремих випадках можливі алергічні явища, які швидко минають після припинення застосування препарату. Інтоксикація через передозування малоймовірна. За виникнення алергічних реакцій показане симптоматичне лікування.

Особливі застереження при використанні

Застосування препарату повинно базуватися на результатах тестів на чутливість бактерій, виділених від тварини, до амоксициліну. За відсутності даних про чутливість збудника/збудників до амоксициліну, застосування препарату повинно ґрунтуватися на регіональній епізоотичній ситуації щодо антимікробної чутливості. Нераціональне використання препарату може збільшувати поширеність резистентності бактерій до амоксициліну і також знизити його ефективність.

Перед застосуванням препарат необхідно ретельно струсити.

Не вводити внутрішньовенно.

Використання під час вагітності, лактації

Не застосовувати препарат тільним коровам в останній місяць тільності; свиноматкам, собакам та кішкам у першу третину вагітності.

Не застосовувати лактуючим вівцям і козам, молоко яких вживається в їжу людям.

Взаємодія з іншими засобами або інші форми взаємодії

Бактерицидні антибіотики (у тому числі аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, ріфампіцин) — синергічна дія; бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди, тетрацикліни, сульфаніламіди) — антагоністична, тому їх не застосовують одночасно.

Амоксицилін підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічує кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну D і протромбіновий індекс); зменшує ефективність естрогеновмісних пероральних контрацептивів, лікарських засобів, у процесі метаболізму яких утворюється параамінобензойна кислота, через ризик розвитку кровотеч «прориву».

Діуретики, аллопуринол, оксифенбутазон, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні препарати; препарати, що блокують канальцеву секрецію — знижують канальцеву секрецію амоксициліну.

У випадку одночасного застосування амоксициліну з метронідазолом можливі нудота, блювання, анорексія, діарея, закреп, глосит, стоматит, зрідка гепатити, псевдомембранозний коліт, інтерстиціальний нефрит, порушення гемопоезу.

Взаємодія бетаметазону з іншими лікарськими засобами не описана.

Період виведення (каренції)

Забій тварин на м`ясо дозволяють через 18 діб (велика рогата худоба) і 20 діб (свині) після останнього застосування препарату. Споживання молока дозволяють через 3 доби після останнього введення препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м’ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

2

Форма випуску

Флакони з темного скла або полімерних матеріалів, закриті гумовими корками під алюмінієву обкатку по 10, 50, 100, 150, 200, 250 та 500 мл.

2

Зберігання

Темне, недоступне для дітей місце за температури від 5 до 25 °C.

Термін придатності – 2 роки.

Після першого відбору з флакону – 28 діб за умови зберігання його у сухому темному місці за температури від 5 до 25 °C.

2

Примітка

ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ!

2

Власник реєстраційного посвідчення

ТОВ «БІОТЕСТЛАБ»

Україна, 08601, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 57А

2

Виробник готового продукту

ТОВ «БІОТЕСТЛАБ»

Україна, 08601, Київська область, Обухівський район, м. Васильків,

вул. Лістрового Олександра, 1/3,

www.biotestlab.ua

2